Зійшла зоря ізвечора та й зазорілася.
— Ой куди ж ти, мій миленький, собираєшся?

— Ой їду я, виїжджаю у чужую сторону.
— Переночуй, мій миленький, хоч цю ніченьку одну.

— Ой рад би я, моя мила, ще й другую ночувать,
Та 6оюся, моя мила, щоб походу не втерять.

— Ти не знаєш, мій миленький, як я рано устаю,
Перші півні заспівають, то я тебе розбудю.

Піють півні, піють другі, вже й курочка сокоче,
Будю, будю миленького, він вставати не хоче.

Як схватився мій миленький та спросоння на коня:
— Прощай, мила, будь здорова, до свідання навсігда!

Слухайте, хлопці-молодці, щось у хмароньці гуде,
Ой щось же нам, хлопці-молодці, за пригодонька буде.