За горою за крутою
Косарики косять
[Та] у пана Саливона
Собі хліба просять.

Ой косили косарики
Півтори неділі, —
Не бачили косарики
Хліба ні скорини.

Ой косили косарики
Та радили раду, —
Та й убили Саливона
За усю громаду.

А в нашого пана
Плетені тини;
Оце тобі, вражий пане,
Хазяйські сини!

У нашого пана
Побиті кілочки;
Оце тобі, вражий пане,
Хазяйськії дочки!

У Києві огонь горить,
В Дорогинці димно;
Як убили Саливона —
Усім панам дивно.

В його дочки Галюточки
На голові стрічки;
Куди тягли Саливона —
Кров’янії річки.

В його дочки Галюточки
В поділках мережки;
Куди тягли Саливона —
Кров’янії стежки.

Ой убито, вбито,
На ввесь двір простягся.
Його синок Іванюша
За серденько взявся.