Задумала Гандзя жати
Та й забула серпа взяти.

Приспів:

Жаль мені на козака,
Жаль мені на його,
Витоптала черевички,
Все ходячи до його.

Серпа взяла, хліб забула,
Таки Гандзя вдома була.
Казав батько: «Дам корову,
Сватай мою чорноброву».
Казав батько: «Дам телицю,
Сватай мою розбійницю!»
Казав батько: «Дам вола,
Аби вдома не була!»
Казав батько: «Дам коняку,
Сватай мою роззявляку».
Казав батько: «Дам кобилу,
Бери собі свою милу!»