Зажурилась перепілочка:
— Бідна моя ти голівочка,
Що я рано із вирію вийшла.
Усе сніги та й позамітали, —
Ніде сісти, гніздечка звити,
А ні малих діточок плодити.
Обізвався соловеєчко:
— Не журися, перепілочко,
Я всі сніги та й порозмітаю,
Буде сісти, де гніздечко звити,
Буде де малих діточок плодити.
Зажурилась молода Марійка,
Молодою та заміж вийшла:
— Та не вмію у печі топити,
Та не вмію свекрусі годити,
Ще й раненько по воду ходити.
Обізвався молодий Іванко:
— Не журися, молода Марійко,
Єсть у мене три нагаєчки,
Усі вони та дротяночки.
Одна буде у печі топити,
Друга буде свекрусі годити,
Третя буде по воду ходити.