Зажурилися гори й долини,
Що не вродило жито, пшениця,
Лиш уродило зелене вино!
Зелене вино вгору ся вило,
Вгору ся вило, голубо цвіло,
Голубо цвіло, сильно вродило.
Сокотила ж го ґречна дівчина,
Як сокотила, кужільку пряла,
Кужільку пряла, твердо заснула.
Ой прилетіла райськая пташка,
Крильцями збила, її збудила.
— Стій-ко ти, пташко, крильцями не бий,
Крильцями не бий, винце не рушай,
Бо мені вина багато треба.
В мене є братчик на оженінню,
Так же й я сама заручена
За парубчика, за одинчика,
За молодого, за багацького.