Займив молодець коня до води,
Ой став молодець на біл камінець,
Камінь ся хибнув, молодець втонув.
— Ой не стій, коню, ти надо мною,
Лиш біжи, коню, борзо додому.
Стопчи копити перед вороти,
Ой вийде д’тобі старенька жона,
Старенька жона — то мати моя.
Не кажи, коню, що я утонув,
Лиш кажи, коню, що я ся женю.
Мені молода — бистрая вода,
Мені дружбочки — круті бережки,
Мені світелки — куці ластівки,
Мені вереті — нересть та слижі,
Мені подушки — клені та пстружки.