Українські народні пісні

Зайчику, зайчику, мій братчику

Зайчик (хоровод)

Зайчику, зайчику, мій братчику,
Не ходи, не ходи по городчику:
З’їси капустку, зробиш доріжку,
Вийде хазяїн, переб’є ніжку.

Зайчику, зайчику, мій братчику,
Не скачи, не скачи по городчику:
Дивись, хазяїн вийшов із хати,
Зайчику сірий, треба тікати.

Зайчику, зайчику, мій братчику,
Чом ти не скачеш по городчику?
Зайчик не скаче, бідненький плаче,
Сірий кульгає — ніжки немає.

Зайчику, зайчику, мій братчику,
Не будеш лазити по городчику.
Будеш кульгати, ніжки не мати.
Ніжки не мати з віку до віку,
Зайчику, братчику, будеш каліка!

Походження та примітки

ЗАЙЧИК (ЗАЇНЬКО).

В — текст і мелодія друкується за збірником М. Леонтович, Українські народні пісні, Київ, видавництво «Мистецтво», 1952, сторінка 77 — 79.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями

Зайчику, зайчику, мій братчику

Зайчик (хоровод)

Дівчата в колі; всередині одна дівчина.

Зайчику, зайчику,
Мій братчику,
Не ходи, не топчи
Городчику!
Не ходи, не топчи
Рутки-м’ятки,
Бо моя рутка,
Як баламутка,
Бо моя м’ятка,
Як паніматка.
Зайчичок, зайчичок
Прибігає,
Ніжкою ніжки
Прибиває.
Якби то набито,
— Ніжки прибито.
З калинового лугу
Вибирай пару другу.

Дівчина в середині кола вибирає на своє місце іншу дівчину.

Українська народна пісня ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ, МІЙ БРАТЧИКУ — ноти
ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ, МІЙ БРАТЧИКУ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

ЗАЙЧИК (ЗАЇНЬКО).

Г — записав І. Балюк в 1912 — 1913 рр. у селі Трибухівці, Бучацького району, Тернопільської області Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 28 — 3, одиниця зберігання 217, аркуш 46.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями