Зайшло сонце за віконце, за зелений гай;
Устань, устань, Явдошко, цей сон відгадай.
Встала, встала дочка Явдошка, не вмивалася,
Пішла в поле буйне жито жати, не втиралася.
Жала, жала буйнеє жито, не втомилася,
Дожалася до куща калини — постелилася.
Постіль моя тонка та біла ще й пуховая,
З ким я буду цю ніч ночувати, чорнобровая?
Ой чи з сином, чи з Марусином, ой чи з росою,
Чи з тим, чи з тим молодим козаком, що й під красою?
Ой ні з сином, ой ні з Марусином, ой ні з росою,
Й а з тим, й а з тим молодим козаком, що під красою.