Українські народні пісні

Запалю я куль соломи

Веснянка (гаївка)

Запалю я куль соломи,
Солома палає.
Біжи, біжи, козаченьку,
Дівчина вмирає.
— Ти думаєш, козаченьку,
Що я й умираю,
А я з тебе, молодого,
Ума вивіряю.
— Бодай тебе вивіряла
Лихая година!
Було личко як яблучко,
— Стало, як ожина.

Походження та примітки

ЗАПАЛЮ Я КУЛЬ СОЛОМИ.

Записав В. Милорадович від М. Норової в місті Луком’я Лубенського повіту на Полтавщині. В. М. Милорадович, Народные обряды и песни Лубенского уезда, Полтавской губернии, Харьков, 1897, сторінка 75.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Веснянки та гаївки під кривий танець і без танкового та ігрового супроводу
  • Кохання. Зародження почуттів. Похвала хлопцям і дівчатам. Вибір пари. Побачення, взаємна любов

Запалю я куль соломи

Веснянка (гаївка)

Запалю я куль соломи
— Не горить, палає.
За що мене моя мати
За жениха лає?
Не лай мене, моя мати,
Ніколи, нізащо.
Полюбила чортзна кого,
Велике ледащо.
Що робити? — Не прибити,
А жать не нагнеться,
А як вийде на юлицю,
З челяді сміється.
Та не смійся ти, ледащо,
Не смійся, безділля!
Не побила суботонька,
Так поб’є неділя!

Походження та примітки

ЗАПАЛЮ Я КУЛЬ СОЛОМИ.

Записав В. Милорадович від П. Кириченко у селі Тишки Лубенського повіту на Полтавщині. В. М. Милорадович, Народные обряды и песни Лубенского уезда, Полтавской губернии, Харьков, 1897, сторінка 74.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Веснянки та гаївки під кривий танець і без танкового та ігрового супроводу
  • Нещасливе кохання