Запив козак, запив бурлак,
Запив, зажурився.
Ой чого ж він зажурився?
Без долі вродився.

Пішов козак, пішов бурлак
Долечки шукати.
Не найшов він щастя-долі,
Найшов синє море.

Найшов, найшов синє море
Та й став потопати
І червоною хустинкою
На берег махати.

Червоною хустинкою
На берег махати.
Ніхто його не рятує,
Тільки рідна мати.

Пішла його стара мати
Понад берегами,
І здибала риболовців
З трьома неводами.

— Риболовці, славні хлопці,
Вчиніть мою волю:
Розкиньте ви тонкий невід
По синьому морю.

Риболовці, славні хлопці,
Вчинили її волю,
Розкинули тонкий невід
По синьому морю.

Тягнуть мого до берега,
З нього вода ллється.
Стоїть мати край берега,
Як горлиця б’ється.

— Ой нате вам, риболовці,
Цього золотого,
Витягнули сина мого,
Бодай неживого.