Українські народні пісні

ЗАСВИСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

(Пісня про перемогу під Корсунем)

Засвистали козаченьки
В поход з полуночі, —
Заплакала Марусенька
Свої чорні очі.

«Не плач, не плач, Марусенько, —
Возьмем тя з собою,
Як будемо від’їжджати
В чужую сторону».

«Ой їдь та їдь, мій миленький,
Та не забавляйся,
На конику вороненькім
Назад ворочайся!»

«Ой бог знає, бог відає,
Чи я повернуся,
Кінь вороний на подвір’ю
Чогось іспіткнувся».

Ой йшли ляхи на три шляхи,
Дороги питали:
«Сли’, сюди козаки йшли,
Чи ви не видали?»

Всі поляки, які йшли.
По три коні мали,
Хвалилися поляченьки,
Що в’ни звоювали.

«Ми підемо, пане-брате,
Козаків рубати,
А як прийдеть зла година,
Будем утікати».

Розплачеться, розтужиться
Потоцького жона:
«Чи я ж тобі, пан Потоцький,
Давно не товкла?

Давно уже ти, Потоцький,
З козаки воюєш, —
Ти козаків не звоюєш —
Свою силу згубиш!»

Походження та примітки

ЗАСВИСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ (Пісня про перемогу під Корсунем).

Записано в 60-х роках XIX ст. в Галичині. Друкується за зб. Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси», ч. I, стор. 25.

Це одна з кращих пісень української народної поезії; записано пісню багато разів у різних районах Української РСР, що свідчить про її популярність. Особливо поширений скорочений варіант пісні (див. зб. «Українські народні пісні», К., «Мистецтво», 1951, стор. 21—22).

В основі пісні лежить справжній факт — історична перемога українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького під Корсунем 16 травня 1648 р., де військо польської шляхти було розбите, а його керівники (коронний гетьман М. Потоцький і польний гетьман М. Калиновський) взяті в полон.

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Визвольна війна українського народу 1648—1654 років. Возз’єднання України з Росією