Звістка пролунала, така небувала:
На Західній Україні вся шляхта пропала.
З шляхтою навіки і злидні пропали.
Отакої колядоньки шляхтичі не мали.
Плачуть пани, плачуть, мов скажені скачуть,
Плачуть вони за ланами, яких їм не бачить.
Плачуть за ланами гіркими сльозами,
Ой панове, що то сталось, що діється з вами?
Ми лани забрали і вас не питали,
А тепер ви за кордоном лакеями стали.
Радісно нам жити, — так ще не бувало,
На Західній Україні свобода настала.