Зголосився до повстанців
Та пішов із ними в ліс,
Там прийняли мене в сотню,
Дали шапку, дали кріс.

Вийшов місяць із-за хмари,
Я на стійці над яром,
Друзі положились спати,
Сплять спокійним тихим сном.

Підняв очі я до неба,
Молю Богу «Отче наш».
Боже! Ти є Великодушний,
Вхорони усіх Ти нас!

І згадав стареньку матір,
Батька, брата і сестру,
Які тяжко проживають
На засланні в Сибіру.

Ліс для мене — рідна хата,
А повстанці — це сім’я.
Боротись до загину,
За Вкраїну й дам життя!