Зголосився комар до повстанців, гей,
Щоб кусати москалів-голодранців.

Тук — стук, в лісі вже гук! Кують зброю, гей,
Комареві «Кусаю» під горою.

Ой та виліз комар аж на дуба, гей,
Чи не вийде із села муха люба?

Ой вже рух у селі коло мосту, гей,
Взяли муху, завели до колгоспу.

Затрубіли трубачі: «Ну ж, до зброї, гей!»
Позлітались комарі — цілі рої.

Позлітались комарі рятувати, гей,
Комареву мушку — душку визволяти.

Гу-гу-гу, загуло, ще й заграло, гей,
Утікають москалі, як попало.

Утікає москалів ціла рота, гей,
Погубили «галіфе» на воротах.

Утікають москалі, ледве дишуть, гей,
Вже нам муху до колгоспу не запишуть.

Слава, слава комарю — лицарику, гей,
За побіду, за відвагу превелику.

І ми враз затягнім пісню, друзі, гей,
Та про славу комарину в темнім лузі.