Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ходи жито жати!
— А в тім житі рижі —
Болять мене крижі,
Ой не піду жито жати.

Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ой ходи ячмінь в’язати!
— А в ячменю остячки —
Болять мені болячки,
Ой не піду ячмінь в’язати.

Казав мені милий
Та мій чорнобривий:
— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ой ходи зо мном горох рвати!
— В тім горосі є стручки —
Болять мене ручки,
Ой не піду горох рвати.

Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ходи зо мном гречку в’язати!
— А в тій гречці полова —
Болить мене голова,
Ой не піду гречку в’язати.

Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Та ходи зо мном до комори спати!
— Я до того го-ча-ча,
До комори охоча,
Ой піду з тобом спати.