— Калино-малино, ягодо червона!
Чи суші боїшся, чи на світ невольна?

— Суші не боюся і на світ я вольна,
Де я вродилася, там стояти буду.

Зморозили мене ті люті морози,
Ті люті морози й ті буйнії вітри.

Ті люті морози і буйнії вітри
Зморозили мені червонії квіти.

— Молода дівчино, що тебе зжурило?
— Зжурило мене теє закохання.

Зжурило мене теє закохання,
Що нема сіпання звечора й до рання.

Зв’ялили мене ті темнії ночі,
Що недосипляли мої карі очі.

Козак виїжджає, дівчина хорує,
Припав до ліжечка, в личенько цілує.

— Не горюй, дівчино, господь із тобою,
Як я повернуся, шлюб возьму з тобою.

— Бодай тебе брала лихая година!
Лежить коло мене маленька дитина.

Бодай тебе брала лихая година!
Відцуралась мене вся моя родина.

Відцурався батько, відцуралась мати,
Серцю з закохання прийдеться вмирати.