Косив Ванька, косив Ванька,
Косив Ванька д’спілу гречку,
А Маруся д’льон брала.

А Маруся, а Маруся,
А Маруся д’льон брала,
На Івана д’моргала:

— Покинь Ванька, покинь Ванька,
Покинь Ванька д’косить гречку,
Йди до мене д’льонку брати.

Йди до мене, йди до мене,
Йди до мене д’льонку брать,
Люблю з тобою розмовлять.

Кинув Ванька, кинув Ванька,
Кинув Ванька д’косить гречку
І прийшов він льонку брать.

Узяв Ванька, узяв Ванька
Узяв Ванька д’льонку жменьку,
Взяв Марусю д’за рученьку.

Взяв Марусю, взяв Марусю
Взяв Марусю за рученьку
Повів її у долину.

Повів її, повів її,
Повів її у долину,
Посадив він під калину.

Стій, калино, стій, калино,
Стій, калино, не хились,
Ти, Маруся, не журись.

Вже й калина, вже й калина,
Вже й калина похилилась,
А Маруся д’зажурилась.