Котився віночок по полю,
Просився женчиків в стодолю:
— Візьміте з собою,
Ой занесіте в стодолю, (Двічі)
Положіте мене в сторону,
Нехай я в стодолі погощу,
Поки знов на ниву прилечу.
Нехай я спочину годину,
Бо я зараз вийду на ниву.
Вже я на полі набувся,
Буйного вітройку начувся,
Дрібного дощику напився,
На хороші женчики надивився.

Котився віночок по полю,
Да просився женчиків додому:
— Ой додому, женчики, ходіте,
Да мене у стодолу візьміте.
Нехай же я в стодолі спочину,
А в осені знову на поле вилину.
Бо вже я дрібного дощику напився,
Вже ж я буйних вітриків начувся,
Вже ж я од соненька напікся,
Од ясного місяця насвітився,
На яснії зіроньки надивився.

Котився віночок по полю,
Просився хазяїна в стодолу:
— Пускай, хазяїн, в стодолу,
Вже я набувся на полю;
Вже я на полю набувся,
Буйного вітру начувся,
Ранньої роси напився,
Я недовго полежу
— Зараз в поле побіжу.

Котився віночок по полю,
Просився женчиків додому:
— Ідіте, женчики, додому,
Занесіте мене в стодолу,
Положіте мене в сторону,
Ой то я пойду на ниву,
Ой а мні на ниві година,
Ой а мні в стороні — гостина.
— Одчиняй нам, пане, ворота,
Несемо віночок з золота;
Ой не з золота — з кропиви,
Бо ще ми горілки не пили.