Красний молодче, в кресличку сидиш,
В кресличку сидиш, листочки пишеш.
Прийшло до него три кавалери,
Держать шапочки попід рученьки
І просять його як пана свого:
— Пане ж наш, пане, подаруй же нам,
Подаруй же нам цю ниву землі,
Бо ми цій землі та й не віримо.
— Не дарую вам цю ниву землі,
Но дарую вам стадце вороне,
Стадце вороне й сивця-воронця.
Він оченьками листоньки пише,
А ушеньками радоньку слише,
Золотий копит камень лупає,
Шовковий огон слід замітає.