— Куди йдеш, куди йдеш, чоловіченьку?
— До куми, до куми на всю ніченьку.

Приспів:

— Ой лихо, що за глум,
Я забула, що ти кум!

— Ой не йди, ой не йди, вечеря готова!
— Ой піду, ой піду, кума чорноброва!

— Ой не йди, ой не йди, буде поговірка!
— Ой піду, ой піду, бо в куми горілка!

— Добре, куме, що прийшов, — кума грядку поле.
Добре, куме, що прийшов, мій поїхав в поле.

— Ой дай мені, кумо моя, що ти обіцяла
Коло теї кирниченьки, що водицю брала.

— Як зійдемось, кумоньку, у густій ліщині,
Та вип’ємо, кумоньку, по добрій чарині.

— Куди йдеш, куди йдеш, чоловіченьку?
— До куми, до куми на всю ніченьку.

— Ой дай тобі, милий боже, щасливу дорогу,
Щоби тебе усі били й куму твою, небогу.

Утікав я через огород да через петрушку,
Якийсь мене дідько побив за милу Марушку.

Ой здається, не болить, не можна ходити,
Не забуду чужих жінок до смерті любити!

Утікав я через тин да через бураки,
Якийсь мене дідько побив, да, мабуть, двораки.

Ой здається, не болить, да не можна встати,
Коли б же як підвестися, піду подавати.

Ой скочив я через тин, а не доторкнувся,
Як поцілить мужик ціпом, а не осміхнувся.

Ой здається, не болить, да не мож ходити,
Не забуду чужих жінок до смерті любити!

Утікав я через тин, через перелази,
Якийсь мене дідько вдарив аж чотири рази.

Ой здається, не болить, да не можна встати,
Коли б же як підвестись, піду позивати.

Утікав я через тин да через три городи,
Зачепивсь я в гарбузинні — там наробив шкоди.

Чужа жінка хорошая, кажуть теє люди,
Як піймає мене мужик — здоров’я не буде!

Куди йдеш, куди йдеш,
Чоловіченьку?
— До куми, до куми
На всю ніченьку.
— До куми, до куми
На всю ніченьку.

— Дай боже, дай боже
Добрую дорогу,
А щоб били тебе
Ще й куму-небогу.
А щоб били тебе
Ще й куму-небогу.

Від бога дорогу,
А від людей ласку,
Щоб з тебе штани здерли,
А з неї запаску.
Щоб з тебе штани здерли,
А з неї запаску.