Мала баба п’ять доньок,
Всі за реміснички дала.
Первую дала
За ремісничка, за книжничка,
Так вусатий, бородатий,
Так лицатий, так носатий,
З таким рогом, з таким горбом,
Тамо сміху, там піху,
Там радості, веселості
Многогагагая!
Другуя дала
За ремісничка, за хлібничка.
Так вусатий, бородатий,
Так лицатий, так носатий,
З таким рогом, з таким горбом,
Тамо сміху, там піху,
Там радості, веселості
Многогагагая!
Третю дала
За ремісничка, за рибничка.
Так вусатий, бородатий... і т. д.
Четвертую дала
За ремісничка, за чобітничка.
Так вусатий, бородатий... і т. д.
П’ятую дала
За ремісничка, за колісничка.
Так вусатий, бородатий... і т. д.
Перший зять їде,
Віз книжок везе.
Татові книжка і мамі книжка,
А доньці єрмолой, той такий дурний, ой!
Другий зять їде —
Віз хліба везе.
Татові хлібець та й мамі хлібець,
І доньці стулень, та й такий дурень!
Третій зять їде —
Віз риби везе.
Татові рибка, мамі рибка,
А доньці щупак, та й отакий хамлак!
Четвертий зять їде —
Віз чобіт везе.
Татові чобіток і мамі чобіток,
А доньці черевик, та й отакий невелик!
П’ятий зять їде —
Віз коліс везе.
Татові колісце і мамі колісце,
А доньці спицю — забити в головицю!