— Марусенько, серденько,
Скажи мені правдоньку:
В ід кіль ти гостей мала,
Сама ти без мене?

— Іваненка із Варшави,
Василенка із Полтави,
А козак Павло,
Сам Придибайло, —
З славного Запорожжя.

— Марусенько, серденько,
Скажи мені правдоньку:
Чим ти їх напувала,
Сама ти без мене?

— Іваненка — пивищем,
Василенка — медищем,
А козак Павло,
Сам Придибайло, —
Зо мною наливочку.

— Марусенько, серденько,
Скажи мені правдоньку:
Чим ти їх годувала,
Сама ти без мене?

— Іваненка — гусятиною,
Василенка — курятиною,
А козак Павло,
Сам Придибайло, —
Зо мною лебедину.

— Марусенько, серденько»
Скажи мені правдоньку:
Де ти їх спочивать клала,
Сама ти без мене?

— Іваненка — у кімнаті,
Василенка — на кроваті,
А козак Павло,
Сам Придибайло, —
Зо мною на перинах.

— Марусенько, серденько,
Скажи мені правдоньку:
Як ти їх виряджала,
Сама ти без мене?

— Іваненко — шапочку зняв,
Василенко — поцілував,
А козак Павло,
Сам Придибайло, —
Обняв та й заплакав.