На городі вільха
Хоровод
На городі вільха,
Під нев вода мівка,
Ото ми сі сподобала
В середині дівка.
Вона невеличка,
Рум’яного личка,
По садочку походжає,
Як перепеличка.
Цибульку микала,
Часник полоскала,
Та й ще свому миленькому
Коника тримала.
Зійдім на долину,
Будем сі радити,
Який тобі, моя мила,
Віночок купити.
— Купи ми зелений,
Злотом позлочений.
— Тепер собі, моя мила,
Сядеш коло мене.
Цю пісню звичайно співали дівчата на великдень, ставши у коло, зімкнене руками. Одна дівчина ходила всередині, а друга поза колом, обидві з прутиками в руці. Під час співу стараються одна одну вдарити прутиком, а як закінчиться гаївка, дівчина з середини починає втікати, а друга за нею гониться і т. д.