На тихім Дунаю стоїть дворойко,
Тот дворойко — то наш млинойко,

Приспів:

Дзвеніла,
Дзвеніла вода по каменейку,
Все помалейку, дзвеніла.

А в тім дворойку господарейко,
Господарейко — ремесничейко.
То ремесничейко — наш мельничейко,
Овес меле — мито не бере,
А й ячмінь меле — мито не бере,
Жито меле — мито не бере,
Пшеницю меле — вже мито бере.
То мито — на проскуройки.