Над Прутом у лузі хатина стоїть,
Живе там дівчина хороша, як цвіт.
В їй очі — зірниці, що світять вночі;
Побачиш їх, хлопче, — вмирай і мовчи!

Над Прутом у лузі не місяць зійшов,
То хлопець до кралі-дівчини прийшов;
Солодка розмова із уст їх плине,
Тихенько дрімучий Прут лугом тече.

Над Прутом у лузі барвінок вже рвуть,
До шлюбу віночки дівчата плетуть,
В хатині заграли і скрипка і бас,
А гості співають: «Веселість у нас».