Нарву хмелю в’ялого,
Напою мужа старого,
Положу спать на погребі,
Накрию соломкою,
Соломкою гречаною.
Запалю вогнем-полум’ям,
Сама піду по двору
Та й крикну я голосно:
— Ой боже мій, боже мій,
Мого мужа гром побив,
Мене бог помилував:
На долівку звалилася,
Соломкою накрилася.