Наші панове, наші панове
Нині торжествують.
Нас безробітних, нас безробітних
Нищать і рабують.

Єдних в Закарпатській
Нашій Україні,
Других — в Буковині,
Третіх — в Галичині,
В Холмщині й Волині.

Зате нам нині, зате нам нині
Сумная година.
Купаєсь у крові, купаєсь у крові
Бідная людина.

Тут людей вбивають,
Вішають, стріляють,
Але забувають,
Що кінець зближають,
Що кінець зближають.

Вже люд робочий, вже люд робочий
Став зі сну будиться,
Не буде більше, не буде більше
Терпіти й кориться.

Візьме буки в руки,
Вижене звірюки
І віддасть заплату,
Неситому кату,
Все віддасть на рату.

Буде заплата, буде заплата
За наше терпіння.
Ми викорчуєм, ми викорчуєм
Все панське коріння.

І тоді не буде,
Гнобителя пана
І всьом нам останесь
Однака пошана,
І згоїться наша рана.