Не грім то гуде з стодоли,
То будує Микола комору.

Прийшла до нього Гануся його:
— Боже тобі помагай, Миколо.

Ой став комору високу
Та роби віконця широкі.

Щоб до мене соловейко прилітав,
Щоб він мене раненько пробуджав.

Бо у мене свекруха — не мати,
Вона мене раненько не збудить.

Вона мене раненько не збудить,
Перше піде до сусіди — обсудить:

— Ой сусідо, сусідочко, сусідо моя!
Сонливая, дрімливая невістка моя.

Сонливая, невісточка, сонливая
Та й до роботи лінивая.

А ще моя невісточка в коморі,
А вже косарі на ниві.

А ще моя невісточка в перині,
А вже женчики на жниві.

Зійшло сонечко та й грає,
Встала моя невісточка та й лає.

Зійшло сонечко та й скаче,
Встала моя невісточка та й плаче.