Українські народні пісні

ОЖЕНИВСЯ ДУРЕНЬ ТА ВЗЯВ ГЛУПУВАТУ
Українська народна пісня

Оженився дурень та взяв глупувату,
Та не знали, що робити, — запалили хату.

Дурний воду носить, дурна бога просить:
— Гори, гори, сіно, та щоб не згасило.

Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю,
А я тебе, дурню, словами голублю.

Ти думаєш, дурню, що я тебе кличу,
А я тобі, дурню, крізь тин дулі тичу.

Я з такими дурнями та не говорила;
Я такими дурнями тини городила.

Я з такими дурнями та не розмовляла,
Я такими дурнями трубу затикала.

Походження та примітки

ОЖЕНИВСЯ ДУРЕНЬ ТА ВЗЯВ ГЛУПУВАТУ. И.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 3—3, одиниця зберігання 169, арк. 11.

Варіанти

  • И. Сахаров, Сказания русского народа, кн. 3, 1841, сторінка 270, ч. 1
  • О. Цись, Сватання невзначай
  • М. Старицький, Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка, К., 1873.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання
  • Невдале женихання