Ой вербиченько,
Біле личенько,
Ти шовкова сон — трава,
Пройду отавами,
Зелен — муравами,
На серці згадка ожива.
Пройду отавами,
Зелен — муравами,
На серці згадка ожива.

Голос милого
Незрадливого
Ніжно кликав мене вдаль,
Бринів за хатою
Росою — м’ятою,
Подарував мені печаль.
Бринів за хатою
Росою — м’ятою,
Подарував мені печаль.

Він з чорнявою,
Ще й з лукавою
Ділить серденько своє,
Мені ж на гайочку
Аж до світаночку
Сумна зозуля десь кує.
Мені ж на гайочку
Аж до світаночку
Сумна зозуля десь кує.

Ой вербиченько,
Темна ніченько,
Синя хвиля з — під весла,
А ми стрічалися,
Та й не побралися,
Доріжка терном поросла.
А ми стрічалися,
Та й не побралися,
Доріжка терном поросла.