Ой весно, весно да весняночко,
Де твоя дочка да паняночка?
Десь у садочку шиє сорочку;
Шовком да біллю да вишиває,
Своєму милому пересилає:
«Надівай її щонеділеньки,
Споминай же мене щогодиноньки.
Шовком я шила, а біллю рубила,
Жаль мені козака, що я полюбила».