Ой вийшла Марисенька до сіней із хати:
— Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати.

Нема мужа вдома, тепер я на варті,
Будем з тобов, колодію, без ніч розмовляти.

Ой пішов я до кумоньки люльку закурити,
Здерли з мене опаньчину, ще хотіли бити.

Здерли з мене опаньчину, здерли з мене кучму,
Один каже до другого: «Ну ж но го помучмо!»

Один каже: «Пане-брате», другий каже: «Куме!»
А третій ся мені з бучком поза плечі суне.

Ой скочив я через пліт та й не дотикнувся,
Як мя зібрав мужик ціпом, аж я усміхнувся.

А я хлопець молоденький, в свого батька вдався,
Низом, низом, попід пліт, та й в бульбу сховався.

Вийшли рано дівчатонька збирати натину,
Є дна каже до другої: «Знайшла-м си дитину».

А я хлопець молоденький, взявся попід боки:
— Подивіться, дівчатонька, який я високий!