ОЙ ВИОРУ Я НИВКУ ШИРОКУЮ
Українська народна пісня
Ой виору я нивку широкую
Та посію хмелю високого.
Та нароблю пива солодкого,
Та зберу я роду багатого,
Та запросю сестру багатую,
Та запросю сестру убогую.
По багату сестру коні пошлю,
По вбогу-небогу посла пошлю.
Багатая сестра кіньми їде,
А вбога-небога пішки йде.
Багатая сестра край стола,
А вбога-небога край порога.
Багатая сестра в злоті, кармазині,
А вбога-небога в сіренькій свитині.
Багатая сестра мед-вино п’є,
А вбога-небога слізоньки ллє.
— Ой якби ти, сестро, така, як я,
То там би сиділа, де і я.
Ой іде брат до комори
Та наступив сестрі на босі ноги.
— Оступися, сестро, із дороги,
Які твої страшні сильно вбори.
— Що я тобі, брате, провинила,
Що тобі дорогу заступила?
— Якби ти, сестро, жупан мала,
То би з нами пила і гуляла.
Як же ти, сестро, в сіренькій свитині
Наробила страму всій родині.
Ой якби ти, сестро, та й не спала,
Ой якби ти, сестро, рано вставала,
Великі кужелі навивала
Та свою скриню наповняла.
— А я, брате, рано устаю,
Великії кужелі навиваю.
Великі кужелі навиваю
Та чужую скриню наповняю.
— Десь ти, сестро, та й не робиш,
Що ти до мене в гості боса ходиш.
— Ой роблю я, брате, більше тебе,
Та не маю тої долі, що у тебе.
Пішли сестри у лісочок
Та й подали голосочок.
Та гукнула сестра багатая,
Обізвалась доля добрая:
— Чи ти ті жупани поносила?
Бо я тобі вже других нашила.
Як гукнула сестра убогая,
Обізвалась доля недобрая:
— Чи ти всі мички вже попряла?
Бо я тобі других наприймала.
