Ой виору я нивку широкую
Та посію хмелю високого.

Та нароблю пива солодкого,
Та зберу я роду багатого,

Та запросю сестру багатую,
Та запросю сестру убогую.

По багату сестру коні пошлю,
По вбогу-небогу посла пошлю.

Багатая сестра кіньми їде,
А вбога-небога пішки йде.

Багатая сестра край стола,
А вбога-небога край порога.

Багатая сестра в злоті, кармазині,
А вбога-небога в сіренькій свитині.

Багатая сестра мед-вино п’є,
А вбога-небога слізоньки ллє.

— Ой якби ти, сестро, така, як я,
То там би сиділа, де і я.

Ой іде брат до комори
Та наступив сестрі на босі ноги.

— Оступися, сестро, із дороги,
Які твої страшні сильно вбори.

— Що я тобі, брате, провинила,
Що тобі дорогу заступила?

— Якби ти, сестро, жупан мала,
То би з нами пила і гуляла.

Як же ти, сестро, в сіренькій свитині
Наробила страму всій родині.

Ой якби ти, сестро, та й не спала,
Ой якби ти, сестро, рано вставала,

Великі кужелі навивала
Та свою скриню наповняла.

— А я, брате, рано устаю,
Великії кужелі навиваю.

Великі кужелі навиваю
Та чужую скриню наповняю.

— Десь ти, сестро, та й не робиш,
Що ти до мене в гості боса ходиш.

— Ой роблю я, брате, більше тебе,
Та не маю тої долі, що у тебе.

Пішли сестри у лісочок
Та й подали голосочок.

Та гукнула сестра багатая,
Обізвалась доля добрая:

— Чи ти ті жупани поносила?
Бо я тобі вже других нашила.

Як гукнула сестра убогая,
Обізвалась доля недобрая:

— Чи ти всі мички вже попряла?
Бо я тобі других наприймала.