Ой гаю мій, гаю,
Густий, не прогляну.
Розгнівав миленьку,
Голубку сивеньку,
Та й просити не думаю.

— Ой піди-но ти, хлопче,
Та внеси горілки,
Нехай я нап’юся,
Ума наберуся
До лукавої жінки.

— Не поможе, небоже,
Та горілка нічого:
Не любила зразу,
Любити не маю
Й говорити не думаю.

— Ой піди-но ти, хлопче,
Та внеси мені пива,
Нехай я нап’юся,
Ума наберуся,
Чи не зійде мені з дива.

— Не поможе, небоже,
Те пиво нічого:
Не любила зразу,
Любити не маю
Й говорити не думаю.

— Біжи-но ти, хлопче,
Та внеси мені меду,
Нехай я нап’юся,
Ума наберуся,
Головоньки чи не зведу.

— Не поможе, небоже,
Той мед нічого:
Не любила зразу,
Любити не маю
Й говорити не думаю.

— Та подай, гарний хлопче,
Дротяную нагайку,
Нехай милу зіб’ю,
Нехай її спишу,
Як ту синю китайку.

Нагайка-дротянка
З кілка не звисає,
У тіло впиває,
Крівлею обкипає
Ще й серденьком називає.

— Ой муже мій, муже,
Не бий мене дуже,
Сорочка тоненька,
Я ще молоденька,
Та й болить мене дуже.

Ой мій милий друже!
Не бий мене дуже,
Буду ноги тобі мити
Ще й юшечку пити
І до тебе говорити.