Українські народні пісні

ОЙ ЖЕБИ Я БІДУ ЗНАЛА
Українська народна пісня

Ой жеби я біду знала,
Не шла-м заміж, лем гуляла.

Приспів:

Ой гоя, гоя, же мі гоя,
Головонька бідна моя!

А тепер я біду знаю,
Пізно лігам, на час встаю.

В пєцу палю, тісто мішу,
Дитя плаче та й колишу,

Чим-єм тісто замісила,
Пришла кура, миску збила.

Походження та примітки

ОЙ ЖЕБИ Я БІДУ ЗНАЛА. В.

Запис. в селі Поляни Ново-Санчського повіту на Лемківщині.

Газ. «Наше слово», Варшава, 1963, ч. 10 (з мелодією).

Варіанти

  • «Записки имп. русского географического общества»., XIII, в. 1, сторінка 120
  • «Угро-русские народные песни. Собраны д. чл. Г. А. де Волланом». — «Записки имп. русского географического общества по отделению этнографии», т. XIII, вып. I, СПб., 1885 (і окр. відбитка)., сторінка 120
  • «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», Львів, 1892-1938, т. 44, сторінка 192
  • «Етнографічний збірник», Львів, 1895 — 1929, т. XXXIX — XL, 1929, сторінка 372, ч. 392, а також ч. 409, 419, 449 а (з мелодією)
  • Е. Романов, Белорусский сборник, т. I, К., 1885, сторінка 190, ч. 28
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 14—3, одиниця зберігання 217, арк. 68—69.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок
  • Життя парубком і жонатим, дівчиною і замужем