ОЙ З ГОРИ, З ГОРИ ВІТРЕЦЬ ПОВІВАВ
Українська народна пісня
Ой з гори, з гори вітрець повівав;
Гой синє море ба й висихає,
Зіллям васильком та й заростає,
Зілля васильок олень спасає,
Ой ти, оленю дев’ятирогий,
Гой на десятім терем збудован.
Й а в тім теремі нова світлиця,
Й а в тій світлиці ґречний пан сидить.
Ой сидить, сидить й а в кита * грає,
Й а в кита грає, красше співає.
Перед ним скаче подоляночка,
Подоляночка, крулева дочка.
Ой скаче, скаче, вихитується,
Ґречного пана випитується:
— Хто ж тебе навчив й а в кита грати,
Й а в кита грати, красше співати?
— Мене навчила ненька старенька,
Ненька старенька ще й хорошенька,
Й а в мід, й а в вині купаючися,
На білих руках хитаючися.