Ой з Підгорінька а з-під сонінька
Надіялася свого милого
Красна дівонька чом Ганусенька.
Гатила гати дрогими шати,
Мостила мости жуковинами,
Садила сади, все виногради,
Вбирала ліси паволоками,
Сіяла поле дрібнов жемчугов.
— Та як мій милий на гать поїде,
Гатіться гати дрогими шати.
А як мій милий мостом поїде,
Дудніть ми мости жуковинами.
А як мій милий садом поїде,
Садіться сади, все виногради.
А як мій милий лісом поїде,
Шуми ж ми, лісе, паволоками.
А як мій милий полем поїде,
Ряхти ж ми, поле, дрібнов жемчугов,
Дрібнов жемчугов, яров пшеницев.