Ой зійшлися два гуцули близько Яворова
Та сталася межи ними велика розмова:

— Ой ходімо, товариші, сядьмо при горісі,
Посербаймо гусляночки, розговоримисі.

Посербали гусляночки, запалили люльки,
Здало би сі, панібрате, заграти «Гуцулки».

Та «Гуцулки» я не вмію, ані «Подолівки»,
Здало би сі, товаришу, випити горівки.

Як витягли фляші з торби та й зачали пити,
Здало би сі, товаришу, кулешу зварити.

Як кулешу поварили, файки закурили,
Як вдарили в острі вружи, кіньми покотили.

Чи тямите, товариші, Фотюка Семена,
Яка в него, ой, люлечка, премудро зроблена?

Яка в него, ой, люлечка, які в него ноші,
За чересом тютюн-скрутюн — не боялисьмо сі.

За чересом тютюн-скрутюн й часом шумівка
Та й навколо пістолета та ще дубелтівка.