Ой злітайте, соколоньки,
Попід сині хмари
Та скликайте ви громаду
На козацьку раду.

Як скували морозоньки
Дніпровую воду,
Ой звернувсь Богдан Хмельницький
До свого народу:

«Ой не гоже вам, братове,
Жити в самотині!
Будем разом із Москвою
Навіки єдині!»

Задзвонили в усі дзвони,
Пішов гук горою:
«Бути разом нам навіки
З братньою Москвою!»

Гей, минуло триста років,
Скрізь пісні лунають.
Україна і Росія
Цвітуть-процвітають!