Ой колись була в степу волечка,
А теперечки неволечка.

Та помер батько та й померла мати,
Та беруть брата у солдати.

Та беруть брата у солдати,
Та нема кому жалкувати.

Найстарша сестра вітається,
Свого брата питається:

— Ой коли ж, брате, в гостях будеш?
Ой коли ж за нас не забудеш?

— Ой возьми, сестро, піску жменю
Та посій його на каменю.

Коли той пісок та ізійде,
Тоді я додому прийду.

Нема сходу, нема сходу,
Нема брата із походу.