Ой меде наш, меде!
Зять тещеньку веде
Під білую ручку
За поштиву дочку.
— Іди, теще, на подвір’я,
Бо це в твої дочки весілля,
Ставай на ряденце,
Це твоє любе серце.

Ой меде наш, меде!
Зять тещеньку веде
За білую ручку,
Веде тещу, як сучку.
Зять тещеньку веде
Та на дорозі кладе.

— Полежи, теще, тут, тут,
А я найду прут, прут
Та й буду тещу бити,
Що не вміла дочки вчити.