Ой на горі пшениченька,
А в долині овес,
Гей, а в долині овес. (Двічі)

— Не по правді, козаченьку,
Ти зі мною живеш,
Гей, ти зі мною живеш. (Двічі)

Ой як ідеш до другої,
То й до мене не зайдеш,
Гей, то й до мене не зайдеш. (Двічі)

— Ой посади, дівчинонько,
У воротах вербу,
Гей, у воротах вербу. (Двічі)

Як буду йти від другої,
То й до тебе зайду,
Гей, то й до тебе зайду! (Двічі)

Ой бодай ти, козаченьку,
Та ще й того не діждав,
Гей, та ще й того не діждав! (Двічі)

Ой на горі пшениченька,
А в долині овес.
Гей! А в долині овес,
А в долині овес.

Не по правді, мій миленький,
Ти зо мною живеш.
Гей! Ти зо мною живеш,
Ти зо мною живеш.

Що до теї нетіпанки
Та щовечора йдеш.
Гей! Та щовечора йдеш,
Та щовечора йдеш.

А до мене, молодої,
Та й у двір не зайдеш.
Гей! Та й у двір не зайдеш,
Та й у двір не зайдеш.

— Ой посади, моя мила,
У воротях вербу.
Гей! У воротях вербу.
У воротях вербу.

Як буду йти од тіпанки,
То й до тебе зайду.
Гей! То й до тебе зайду,
То й до тебе зайду.

Ой вистели, моя мила,
Та й китайкою двір.
Гей! Та й китайкою двір,
Та й китайкою двір.

Ой щоб же мій кінь вороний
Не помарав підків.
Гей! не помарав підків,
Не помарав підків.

— Бодай же ти, мій миленький,
Та й того не діждав.
Гей! та й того не діждав,
Та й того не діждав.

Ой щоб же твій кінь вороний
Та й китайку топтав.
Гей! та й китайку топтав,
Та й китайку топтав.