Ой на горі, на високій,
Два дуби тоненькі —
Там Бандера вибирає
Хлопців молоденьких.

«Збиратеся, мої хлопці,
На одну годину —
Визволяти із неволі
Нашу Україну.

Дайте знати, заспівайте
Та в ряди ставайте,
Піднімайтеся до зброї
За святую волю».

Ой ми рано ся зберемо,
Дамо усім знати,
Що ми хлопці, бандерівці,
Підем воювати.

Ой на горі, на високій
Пряла Маруня куделю в шопі.
Ой пряла, пряла та й допрядала,
Та й все в кватирку зазирала.
Прийшов ід нії татунько її:
— Втвори, Марунько, дверці срібнії!
— Ой я не втворю, вітру сі бою.
Вітер повіє, косу розвіє,
Сонце пригріє, личко змарніє *.
Ой на горі, на високій,
Пряла Маруня куделю в шопі.
Ой пряла, пряла та й допрядала,
А все й в кватирку зазирала.
Прийшов ід нії миленький її:
— Втвори, Марунько, дверці срібнії!
Тепер я втворю, вітру сі не бою.
Вітер повіє, косу не розвіє,
Сонце пригріє, личко не змарніє.