Ой озму я коновоньки
Та й піду по воду,
А там хлопці, риболовці
Та хороші на вроду.
«Ой ви хлопці, риболовці.
Ви хороші на вроду,
Возьміть мене в новий човен,
Перевезіть за воду».
Як сідала в новий човен,
То тяженько зітхнула,
Від’їхала від берега,
Лиш рученьков махнула.
«Ой не жаль же ми, ненько моя,
Ні тебе, ні родини,
Та й но жаль ми, ненько моя,
Маленької дитини.
Ой не жаль ми, ненько моя,
Марно йдуть ми літа,
Через тебе, розлучнице,
Піду з того світа».