Ой пігнала дівчинонька ягнятонька в поле,
Тай згубила дівчинонька ягняточок двоє.

Ой піду я гукаючи, ягнятонька шукаючи,
А як їх знайду, весела буду!

Надибала дівчинонька пана молодого,
Чис не видів, мій паночку, ягнятонька мого?

Ой не видів, дівчинонько, ой не видів, голубонько,
Ягнятонька твого, ани ниякого.

Стали они розмовляти, стало вечоріти,
Ой час би мі, паноньку, тай додому іти.

Взяв він єї за рученьку, пригорнув до себе,
Чи розумиш, дівчинонько, щом полюбив тебе.

Не чіпай ня ти, паноньку, не чіпай ня, голубоньку,
Бо я маю свого хлопця молодого.

Він роботу добре знає — в лісі древко там стинає.
Я йго ту чекаю, ягнята пасаю.

Чуєш, в лісі там співають, дроворуби повертают,
Може з ягняточком, што знайшли в поточку.