ОЙ ПІШОВ КОСЬМИНА, ПІШОВ ВОЛОСИНА
Українська народна пісня
Ой пішов Косьмина, пішов Волосина
Голий по дорозі, босий по морозі.
Ой там чоловік горох молотить,
Він йому каже:
— Дай тобі боже три копи ізбити,
В решето забрати!
Ой там його били, били-волочили,
Русії кудрі ще й закровавили.
— Ото тобі, дурню, де ти побачиш,
То скажеш, дурню:
— Дай тобі боже не переносити,
Не перевозити.
Ой пішов Косьмина, пішов Волосина
Голий по дорозі, босий по морозі.
Ой там люди тіло несуть.
Він їм каже:
— Дай же вам боже не переносити,
Не перевозити!
Ой там його били, били-волочили,
Русії кудрі ще й закровавили.
— Ото тобі, дурню, де ти побачиш,
То скажеш, дурню:
— Дай тобі боже вічную пам’ять,
Царствіє небесне!
Ой пішов Косьмина, пішов Волосина
Голий по дорозі, босий по морозі.
Ой там люди до шлюбу йдуть,
Він же їм каже:
— Дай же вам боже вічную пам’ять,
Царствіє небесне!
Ой там його били, били-волочили,
Русії кудрі ще й закровавили.
— Ото тобі, дурню, де ти побачиш,
То скажеш, дурню:
— Дай тобі боже з нею шлюб узяти,
Діточок дождати!
Ой пішов Косьмина, пішов Волосина
Голий по дорозі, босий по морозі.
Ой там чоловік свиню смалить,
Він йому каже:
— Дай тобі боже з нею шлюб узяти,
Діточок дождати!
Ой там його били, били-волочили,
Русії кудрі ще й закровавили.
