Ой пила я, пила я
Ще й чепець пропила я,
Як прийшла я додомоньку,
Свого мужа била я.
Як прийшла я додомоньку,
Свого мужа била я.

Била його в хаті,
Била і в кімнаті,
Та забула розпитати,
Чи є тріски в хаті.
Та забула розпитати,
Чи є тріски в хаті.

— Мила моя, мила,
За що мене била?
Чи я тобі не вгодив,
Вечеряти не зварив?
Чи я тобі не вгодив,
Вечеряти не зварив?

— Як зварив вечеряти,
То вечеряй тихо,
Бо як піду пошукаю,
Буде тобі лихо.
Бо як піду пошукаю,
Буде тобі лихо.

Дурний мужичище
Всипав в черепище
Та сів собі у куточку,
Потихенько хлище.
Та сів собі у куточку,
Потихенько хлище.

А я, молоденька,
Думаю, гадаю,
Піду возьму за чуприну,
Хочень налякаю.
Піду возьму за чуприну,
Хочень налякаю.

Взяла за чуприну,
Кинула в перину.
— Ой ти, милий, лежи тут,
А я піду найду прут.
— Ой ти, милий, лежи тут,
А я піду найду прут.

Заким прута найшла,
Пересердилася,
А на свого миленького
Змилосердилася.
А на свого миленького
Змилосердилася.

— Іди, іди, муже,
Хата від хати,
Хата від хати
Чепця шукати.
Хата від хати
Чепця шукати.

Прийшов до коршми:
— День добрий, люди!
Хто найшов чепця —
Перейма буде.
Хто найшов чепця —
Перейма буде.

Буде перейма
І кварта горілки,
Хто найшов чепця
Моєї жінки.
Хто найшов чепця
Моєї жінки.

Буде перейма
Ще й мірка проса.
Сидить публіка
Простоволоса.
Сидить публіка
Простоволоса.

— Ой ти, мій милий,
І я з тобою,
Походи-но гайдука
Попередо мною.
Походи-но гайдука
Попередо мною.

Дурний мужичище
Взявся у бочище:
— Оха, гоя, мила моя,
Оце гайдучище!
— Оха, гоя, мила моя,
Оце гайдучище!

На вулицю я пішла,
Похвалилася,
Що я свого мужичка
Та навчила гайдучка.
Що я свого мужичка
Та навчила гайдучка.