Ой послав бог Хмельницького,
Став-но він гетьманом,
Під Жовтими під Водами
Помірявся з паном.

Приспів:

Ой спасибі ж тобі, Хмелю,
Й превелика шана,
Що врятував Україну
Від польського пана!

Годі ж тобі, Україно,
Жити сиротою!
Тепер будем жити
З Москвою-сестрою!

Приспів.

А в неділю вранці-рано
Всі дзвони лунають,
З Московщини в Переяслав
Гості прибувають.

Приспів.

З Чигирина в Переяслав
Богдан одбуває,
З бунчуками, хоругвами
Московців стрічає.

Приспів.

Московських боярів
Хмельницький стрічає
Та до них говорить.
Миру промовляє:

Приспів.

«Україна й Московщина —
Православна віра,
Один батько, одна мата
Всіх нас породила!

Приспів.

Тепер пану з України
Більше не глумиться,
Бо Москва для України
Рідная сестриця!»

Приспів.

Ой спасибі ж Хмельницькому,
Розумному сину,
Що од панів визволив
Рідну Україну!

Приспів:

Ой спасибі ж тобі, Хмелю,
Й превелика шана,
Що врятував Україну
Від польського пана!