Ой там панна в вікні стояла,
В вікні стояла, косоньку чесала.
Прийшла до неї матінка єї:
— Втвори ми, панєнко, дверцятка срібненькі.
— Я не втвору, бо ся вітру бою,
Бо вітер повіє, косоньку розвіє,
Сонінько пригріє, личенько зблідніє *.
Ой там панна в вікні стояла,
В вікні стояла, косоньку чесала.
Прийшов до ней миленький єї:
— Втвори ми, панєнко, дверцятка срібненькі.
— Ой я втворю, вітру ся не бою,
Вітру ся не бою, сонця ся не хороню.
Як вітрець повіє, коси не розвіє,
Сонінько пригріє, личко зрум’яніє.