Ой ти, вербо зелененька,
Як на тобі гілляччя гнуться!
— Нехай гнуться, хоч поламляться,
На мені, вербі, другі найдуться.
Ой ти, дівко молоденька,
Як за тобою хлопці б’ються!
— Нехай же б’ються, то ж поладяться,
Нехай на мене не понадяться,
Бо я за них не піду,
Бо я їх не люблю.